Arrow
Arrow
Slider

З 1997-го року щорічно в Україні 9 листопада святкують День української писемності та мови .

Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. З 07.11 по 11.11.2022р. у Бориславському ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 5 проходитиме Тиждень української мови. Учні, педагоги та батьки стануть учасниками заходів, присвячених Дню української писемності та мови. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Даруємо Вам мереживо віршів відомих українських поетів про нашу рідну мову.

Гра-конкурс «Вивчай, люби українську мову»

Мати, мова, Батьківщина –
От і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
Три цілющих, вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
Нас повік не роз'єднати.

М. Сингаївський

Уже традиційно на початку листопада у Бориславському ЗЗСО №5 урочисто проходять заходи до Тижня української мови. 8 листопада на уроці української мови у 5-А кл. (вч. Козич О.Л.) було проведено гру-конкурс «Вивчай, люби українську мову», де учні змогли показати свої знання з української мови і позмагатись впродовж командної роботи у своєму класі. Звичайно, перемогла дружба, тому що всі учні працювали старанно і злагоджено. Найактивніші учасники гри отримали грамоти.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Наша рідна мова, як вранішня зоря, як цвіт калиновий, прекрасна. Особливо зворушує вона, коли звучить з уст дитини. Тож літературний марафон «Мереживо рідної мови» продовжують наймолодші учні нашої шкільної родини.

Плекатимеш мову — цвістимуть слова,
Мов білі черешні весною…
Ростимуть слова, як у квітні трава,
Зігріті любов’ю земною.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, що об’єднує українців з усього світу, проводиться щорічно 9 листопада у День української писемності та мови. Проведення всеукраїнського диктанту започатковано Національною радіокомпанією України у 2000 році. Усі охочі мають можливість взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскільки добре знають українську мову, а також продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хоче, щоб українці спілкувалися українською мовою. Сьогодні, 9 листопада, у Бориславському ЗЗСО № 5 учні та педагоги долучилися до написання ХХІІ Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Кожному з нас, хто дбає про свій інтелект і свою духовну культуру, потрібно постійно працювати над мовою. Ми завжди повинні розуміти, що мова – це внутрішній світ нашої нації, це основа, яка дає нам можливість не тільки спілкуватися, а й відчувати себе українцями. Цьогорічний радіодиктант в умовах російсько-української війни, як ніколи, має надзвичайно важливе значення – він ще більше об’єднає наш народ! І ніяка повітряна тривога не змогла завадити нам у написанні радіодиктанту єдності!

Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова
З широких батьківських степів.
Всі каравани знайдуть воду
В краю пустель і злих негод:
Як річка, з роду і до роду,
Там мова з’єднує народ.

Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною. Сьогодні всю красу мови продемонстрували у літературному марафоні «Мереживо рідної мови» учні молодших і середніх класів. Ми пишаємося вами, любі діточки!

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» - писав Панас Мирний. І це справді так. Українська мова є найціннішим скарбом нашої нації. Вона може втішити серце, загоїти душевні рани, недарма її називають солов’їною. Боротьба за право розмовляти українською мовою триває і сьогодні. Мова має значення! Учні старших класів продовжили марафон «Мереживо рідної мови», щоб стати частинкою боротьби за право звучати українському слову.

9 листопада в нашій країні святкують День української писемності та мови, який щорічно відзначають у День пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Сьогодні учні 3 класу (кл.керівник Яковленко В. Г.) провели мовну вікторину "Мовознавці". Діти застосували свої здобуті знання у цій вікторині. Дізналися цікаві факти про українську мову, утворювали нові слова зі слова "милозвучність". Зіграли в цікаву інтерактивну гру, в якій були різноманітні конкурси, а також створили міні-проєкт " Що для мене рідна мова?"

«О мово, щоб душа була живою, в устах нащадків будь повік жива»

Українська мова ‒ це мова, яку плекає український народ, як код своєї держави. Це не просто мова спілкування, це національний код. Нехай же рідне українське слово буде для всіх нас оберегом! Літературний марафон «Мереживо рідної мови» продовжується у нашій шкільній родині.

„Трьома визначними письменниками може гордитися Галичина, коли мова йде про її вклад у всеукраїнську скарбницю, а саме: Іваном Франком, Василем Стефаником і Богданом Лепким", - стверджував Володимир Безушко. 9 листопада виповнилося 150 років від Дня народження велета українського інтелекту і патріотизму, багатогранної особистості, поета, письменника і мистецтвознавця, автора понад 80 книг і текстів численних музичних творів, історика, теоретика феномену Січового Стрілецтва - Богдана Лепкого. Сучасник Івана Франка, Ольги Кобилянської, Лесі Українки був освіченою людиною, прекрасно знав кілька мов, був блискучим перекладачем. У часи національного гноблення України він був голосом свого народу: «Я вірю, як у Бога, в відродження країни, що є дорога з упадку і руїни». З нагоди вшанування видатного українця у Бориславському ЗЗСО № 5 учнями 11 класу проведено літературно-музичний журнал «Скарб найдорожчий – ріднеє слово» (вч. Козич О.Л.). Учні познайомили присутніх із життєвим і творчим шляхом поета-емігранта, який далеко від свого дому був душею та словом із українським народом. На вечорі звучали поетичні і прозові рядки із творів письменника під музичний супровід. Дівочий гурт (кер. гуртка Буньо С.В.) виконав пісню «Одна калина». Із заключним словом виступив директор школи Шишко І.М., який узагальнив виступ одинадцятикласників.

До Дня української писемності та мови в Бориславський ЗЗСО I-III ступенів № 5 завітали бібліотечні працівники, які з учнями 7-Б класу провели інтелектуальну гру «Мова українська, мова солов'їна». Також у 5- Б класі було проведено вікторину «Знавці рідної мови»(вч. Оринич М. В.). Учні поглибили знання відомостями про рідну мову, показали її красу і багатство.

Не цурайтесь мови, люди,
Рідного джерельця,
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця.
Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято,
Соловейком хай співає
В українській хаті.

Сьогодні учні 7-Б класу ( кл. керівник Оринич М.В.) Бориславського ЗЗСО I-III ступенів 5 провели виховний захід до Дня писемності та мови «До мови доторкнімось серцем». Учні пригадали історію виникнення свята, а також про те, що саме в цей день вшановують пам’ять визначного діяча, покровителя учителів та учнів Нестора Літописця. Дізналися цікаві факти про нашу мову, декламували вірші, уклали «Скорботний календар української мови», в якому висвітлено утиски та заборони рідної мови. Любімо, плекаймо, вдосконалюймо нашу мову!

Мова – державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни –
Мову, як матір, любіть.

Ф. Пантов

Уже стало доброю традицією у листопаді проводити заходи, приурочені Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Нестора Літописця. Щороку у Бориславському ЗЗСО І-ІІІ ст. № 5 проходить Тиждень української мови та писемності. Розпочався Тиждень годинами спілкування, на яких класні керівники розповіли учням про заснування Дня української писемності та мови, про значення рідної мови, запропонували учням переглянути презентації до Дня мови. Учні склали колажі про Україну, оформили мовні газети, намалювали малюнки до Дня мови. На уроках української мови та літератури учні писали диктанти та творчі роботи про рідну мову, виконували патріотичні пісні. У переддень відзначення 150 річниці від дня народження Богдана Лепкого у школі проведено літературно-музичний журнал «Скарб найдорожчий – ріднеє слово». 9 листопада учні та вчителі нашої шкільної родини, як щороку, долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Диктант став справжнім актом єдності, бо ми розуміємо, що «війна рознесла українців по різних куточках світу, але дім – це те, що найперше ми носимо в собі…» Упродовж тижня проходили мовні вікторини, конкурси, під час яких учні мали змогу показати свої знання рідної мови та позмагатися впродовж командної роботи як у своєму класі, так і між класами загалом. Також до учнів школи завітали працівники міської бібліотеки з інтелектуальною грою «Мова українська, мова солов’їна». Найкращих знавців рідної мови було нагороджено відзнаками та подарунками. Під час проведення виховного заходу «До мови доторкнімось серцем» учні, окрім декламування віршів, висвітлення «Скорботного календаря української мови», запропонували глядачам послухати «Декалог української дитини» та інсценізували поезію В. Сіренка «Балада про перевертня». Упродовж Тижня української мови та писемності у школі проходив літературний марафон «Мереживо рідної мови», під час якого учні декламували вірші про рідну мову. Головним елементом процвітання нашої держави є свідома, патріотично налаштована молодь. Сучасні учні пережили Революцію Гідності, вшанували героїв Небесної Сотні, стали свідками неоголошеної війни на Сході України, відчули глибину втрат. Саме зараз ми бачимо утвердження любові до Батьківщини і людей, відродження духовності, моральності, бережного ставлення до національних надбань нашого народу. Діти – наше майбутнє! Виховуючи дітей, ми пишемо майбутню історію нашої країни, а значить і історію світу! Без рідної мови немає тебе й України, Як мови нема без народу, без пісні, без крил… Без рідної мови тебе в цьому світі немає – Лиш тінь, яку ти несвідомо людиною звеш.

О. Атаманчук